Флешмоб до Дня матері
Саме таку назву має виставка до 40-річчя Чорнобильської трагедії, що відкрилася в гуртожитку коледжу. Напередодні був проведений челендж «Квітка пам‘яті», де здобувачі освіти створювали білу троянду з паперу в техніці орігамі. Ця квітка є символом надії, чистоти і відродження після Чорнобильської катастрофи. І саме вона уособлює місто Прип’ять, де троянди були візитівкою, а білий колір символізує спокій та лікування стресу. Створені власноруч білі троянди стали окрасою виставки.
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді, під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції, сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу.
З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.
Через 36 років після аварії Росія знову перетворила ЧАЕС на зону небезпеки. 24 лютого 2022 року окупанти захопили станцію, тримали персонал у заручниках та окопувалися у «Рудому лісі», отримавши значні дози опромінення. Лише 31 березня війська РФ залишили територію, пограбувавши приміщення та викравши нацгвардійців.
Працівниками бібліотеки організовано тематичну інформаційну виставку «40 років трагедії». Також проведено виховний захід із здобувачами освіти 2-х курсів «Чорнобиль не має минулого часу».
У рік 40-ї річниці, Чорнобиль залишається символом не лише минулої трагедії, а й постійної боротьби за ядерну безпеку світу.
З 10 березня по 17 квітня 2026 року у ВСП «Лохвицький механіко-технологічний фаховий коледж ПДАУ» відбувся захист курсових робіт з освітнього компонента «Економіка, планування та управління» здобувачів освіти за освітньо-професійними програмами: Зберігання і переробка зерна, Бродильне виробництво і виноробство, Виробництво хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчових концентратів.
Курсові роботи є важливою складовою професійної підготовки, що забезпечує систематизацію теоретичних знань і формування практичних компетентностей. У процесі виконання робіт здобувачі освіти аналізували сучасний стан галузей харчової промисловості, обґрунтовували технологічні та економічні рішення, виконували необхідні розрахунки, що сприяло розвитку професійного мислення та фахових навичок.
Захист курсових робіт відбувався у відкритому форматі з дотриманням академічних вимог. Здобувачі освіти продемонстрували належний рівень теоретичної підготовки, уміння чітко презентувати результати роботи, аргументовано відстоювати власні рішення та відповідати на запитання.
Керівництво курсовими роботами здійснювали викладачі Лариса БУТКО та Наталія ЛЕСИК, які проводили оцінювання спільно із заступником директора з навчальної роботи Вікторією МІРОШНИК.
За результатами захисту відзначено достатній рівень сформованості професійних компетентностей здобувачів освіти, їхню готовність до вирішення виробничих завдань та проходження виробничої практики.
Особливо варто відзначити здобувачів освіти, які продемонстрували високий рівень підготовки та захистили курсові роботи на «відмінно»:
група Т-34б: Катерина ГОЛОВЧЕНКО, Богдан ПЕРЕДВІКА, Карина ПИЛИПЕНКО;
група Т-31б: Павло ВИННИЧЕНКО, Анастасія ГАНЕВИЧ, Таїсія ДЯЧЕНКО, Анжеліка ПЕНДЛИШАК, Роман ЯКИМЕНКО;
група Т-31п: Віталій ГАЄНКО;
група Т-32б: Софія БЕРЕЗОВСЬКА, Яна ЛИСЕНКО, Ярослав ЄЖЕЛИЙ.
Окремо відзначено якісне виконання курсових робіт здобувачами освіти групи
Т-32п : Сергієм ПЕТРИКОМ, Андрієм ТОПТАЄВИМ, Олександром ПОЛЯКОВИМ та Іваном ПАРАСКЕВИЧЕМ.
Захист курсових робіт засвідчив ефективність організації освітнього процесу та практико-орієнтованого підходу до підготовки фахівців. Попереду на здобувачів освіти чекає виробнича практика, яка стане важливим етапом професійного становлення.
Бажаємо здобувачам освіти подальших успіхів, професійного зростання та впевненого застосування набутих знань у майбутній діяльності.
Свято Воскресіння Христового у часі війни набуває особливої символічності. І цього року, ймовірно, воно додасть українцям ще більшої віри в перемогу.
Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства.
Свято Великодня має язичеські корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов’язана весняна поминальна обрядовість.
Святкування Великодня спочатку не було пов’язане з розп’яттям Христа. Тільки в 325 році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, позначили головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. Із часом Пасха стала головним християнським святом.
У день Пасхи ми по-дитячому радіємо очищенню від повсякденних турбот і тіні зневіри. Так нехай всі непогожі дні залишаться за цією невидимою межею, а попереду виблискують тільки чисті, казкові вершини великих досягнень, осяяні Божою милістю!
Вітаємо Вас з Великоднем – світлим християнським святом!
Чудо Христового Воскресіння об’єднує всіх нас вірою у перемогу світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю.
Нехай Божа милість та благословення несуть у наші душі, сім’ї та країну – МИР!!!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Сьогодні кожен із нас тримає свій фронт. Поки одні захищають наш кордон, інші – захищають культуру та майбутнє всередині країни. Це наш «Тихий фронт»: щоденна праця, навчання під звуки тривог, кава в руках волонтера, сонячний промінь на посіченій стіні аудиторії або зосереджене обличчя студента в бібліотеці при світлі ліхтарика. Це фронт збереження життя. Це фронт пошуку краси там, де її, здавалося б, не мало залишитися.
Науково-методичний центр ВФПО разом із студентським самоврядуванням закладів вищої та фахової передвищої освіти проводить фотоконкурс-виставку авторських фотографій «Тихий фронт: краса і сенс у буденному».
Це платформа, де можна зупинитися на мить і зафіксувати те, що дає сили триматися. Це конкурс про естетику стійкості, про маленькі деталі, які наповнюють великим змістом нашу складну реальність.
У ВСП “Лохвицький механіко-технологічний фаховий коледж ПДАУ” пройшов перший тур фотоконкурсу. Здобувачі освіти та викладачі презентували авторські фотографії в чотирьох номінаціях.
Наразі йде публічне голосування за фотографію, яка сподобалась найбільше.
Зустрічі – це завжди зворушливо і хвилююче. У цьому зайвий раз переконуєшся, коли бачиш солдата ЗСУ, який прийшов у відпустку з передової. Саме такою пам’ятною стала для здобувачів освіти коледжу зустріч з випускником 2019 року ВАДИМОМ РЕПЕЦЬКИМ. Вона відбувалася в рамках заходів Місячника циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.
Вадим, у минулому, студент технологічного відділення, резервіст Збройних Сил, а нині – солдат 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Він має державні нагороди: медаль «За оборону Вовчанська» та пам’ятний нагрудний знак «Бойовий піхотинець».
При спілкуванні він розповідав про життя і смерть, мужність і героїзм друзів, щоденний ризик і натхнення, відповідальність, очікувану перемогу і майбутнє України, яке буде мирним і процвітаючим. «Саме в це ми свято віримо! За це і воюємо!»
Відповідаючи на запитання другокурсників, Вадим ще говорив про свої військові будні, про солдатську єдність та братерство, про щоденні ризики солдатів при виконанні бойових завдань, які свідчать про високу мотивацію і героїзм у захисті України.
Захищаючи нас, Вадим із побратимами перебуває у постійній небезпеці, тим самим даючи нам змогу навчатися і жити в нашому регіоні відносно безпечно.
Наша шана і повага до воїнів, які перебувають в районі бойових дій, не вимірюється увагою та цікавістю до людей та подій, колектив коледжу бере активну участь у допомозі ЗСУ та волонтерській діяльності.
Ми віримо що приклад Вадима Репецького, його відданість і мужність є зразком того, яким має бути захисник держави.
Тому ми, здобувачі освіти, усвідомлюємо свою роль у захисті держави під час бойових дій та в умовах надзвичайних ситуацій і готові стати в ряди учасників національного спротиву проти агресора на захист України.
Віримо в Збройні Сили України!
Віримо в Перемогу!
Під час проведення Місячника циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних дисциплін викладачі і студенти ВСП “Лохвицький механіко-технологічний фаховий коледж ПДАУ” були на зустрічі з письменником, журналістом, режисером-документалістом, автором збірок повістей та оповідань, волонтером Русланом ГОРОВИМ.
Зустріч відбулася в Публічна бібліотека Заводської міської ради. Це була не просто зустріч з творчою людиною. Це була розмова митця про сучасну літературу, про її значення в житті та вплив на наші світовідчуття.
Руслан ГОРОВИЙ презентував свої книги, зачитував окремі сторінки творів. І перед нами поставали неймовірні долі героїв оповідань та новел, яких часто-густо можна зустріти у повсякденному житті. Вони сміються і плачуть, вміють виявити співчуття і прийти на допомогу, а ще вони щирі і мужні.
Автор розповідав про життя в тилу та на передових позиціях, де проходять бойові дії, про роль волонтерів і волонтерства, які так необхідні нашим Збройним Силам.
Ми мали нагоду придбати книги з автографом відомого письменника та дитячі книги його дружини Людмили ГОРОВОЇ, яка є автором популярної поезії «Сію тобі в очі».
Дякуємо Руслану ГОРОВОМУ за відкритість і щирість, неймовірну відвертість у спілкуванні, яка нікого не залишила байдужою.
Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії.
Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.
В українському календарі Всесвітній день поезії вперше з’явився у 2004 році. На весь світ і різними мовами звучать ліричні сонети Вільяма Шекспіра і Франческо Петрарки, пророчі слова Тараса Шевченка, чарівна жіноча поезія Лесі Українки, могутнє слово Івана Франка, неперевершені твори Ліни Костенко, Василя Симоненко, Василя Стуса, Бориса Олійника, Павла Тичини. Ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаються з нами назавжди. Поезія… Вона втішить, пригорне, приголубить і проникне в таємниці людської душі… Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.
Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку.
Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: ― Не люблю віршів всіляких поетів!‖, мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов’язково знайшов би собі поетів до душі.
Бібліотека коледжу приєднується до святкування Всесвітнього дня поезії з інформаційною виставкою. Тут можна ознайомитись з історичною довідкою про поезію в далекому минулому, а також з поетичною творчістю наших випускників, педагогічних працівників, гостей навчального закладу і співробітників. А також пропонуємо згадати творчість українських поетів , перейшовши за посиланням нижче.
Тарас Шевченко… Його творчість – це невичерпне джерело пізнання, натхнення й національної сили. У поетичних рядках Шевченка – правда про історію нашого народу, біль і страждання, віра в справедливість та світле майбутнє України. Мрії, тривоги й сподівання Кобзаря залишаються актуальними і сьогодні.
Його слово звучить крізь століття, додаючи нам мужності та впевненості у власні сили. Саме тому ми, сучасні студенти, з великою шаною ставимося до поезії Тараса Шевченка.
Сьогодні, читаючи його пророчі вірші, ми відчуваємо не лише силу слова, а й упевненість в перемозі добра над злом та щасливе майбутнє України.